Любі однокласники, уявіть собі, що через декілька місяців ми вже не будемо сидіти на уроках і не будемо ходити по коридорах нашої школи,школи №15.Але наш 9-А клас школа буде пам*ятати ще довго!
Може день, а може темно. Щось чекаю, та даремно. Все було, і сонце і хмари, твоя любов тільки примара. Я б летіла - крил не маю. Твоє кохання вже не тримає. Твоє кохання мене дістало. Я не та, я іншою стала...
На коханої весілля принесу рожеві квіти, що розквітли лиш для мене і печаль вже на устах.на коханої весілля будуть в серці моїм смуток, сльози на очах...і у квітах ти згадаєш, що ти досі ще кохаєш... і печаль у грудях наших вже не втримаєм ніяк...